клювання

клюва́ння

іменник середнього роду

Значення в інших словниках

1. клювання — -я, с. Дія за знач. клювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. клювання — КЛЮВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. клюва́ти 1–4. Клювання є природним інстинктом птахів (з навч. літ.); У птахів клювання є своєрідним природним відбором, коли самці борються за самицю (із журн.  Словник української мови у 20 томах
3. клювання — КЛЮВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. клюва́ти. Він поклав вудлище на землю, втративши, видно, надію на клювання (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 10).  Словник української мови в 11 томах