Значення в інших словниках
-
клювання —
клюва́ння іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
-
клювання —
КЛЮВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. клюва́ти 1–4. Клювання є природним інстинктом птахів (з навч. літ.); У птахів клювання є своєрідним природним відбором, коли самці борються за самицю (із журн.
Словник української мови у 20 томах
-
клювання —
КЛЮВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. клюва́ти. Він поклав вудлище на землю, втративши, видно, надію на клювання (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 10).
Словник української мови в 11 томах