Значення в інших словниках
-
клювак —
клюва́к іменник чоловічого роду, істота дятел діал.
Орфографічний словник української мови
-
клювак —
див. ніс
Словник синонімів Вусика
-
клювак —
КЛЮВА́К, а́, ч., діал. Дятел. Зляканий клювак порснув з-під вербового пенька (Іван Ле); Із самісінького ранку із садка долинає стукання завзятого клювака, наче він і не втомлюється, постійно вибирає шкідників із кори дерев (із журн.).
Словник української мови у 20 томах
-
клювак —
ДЯ́ТЕЛ (лісовий птах), ЖОВНА́, Я́ТЕЛ (Я́ТІЛ) (Я́ТІЛЬ) діал., КЛЮВА́К діал., КЛЮЙДЕ́РЕВО діал., ДОВБА́Ч діал., ДОВБА́ЛО діал. В дубову кору дятел стука (Я. Щоголів); Ворона крякне та жовна о пень сухий застукотить (І.
Словник синонімів української мови
-
клювак —
КЛЮВА́К, а, ч., діал. Дятел. Зляканий клювак порснув з-під вербового пенька (Ле, Вибр., 1939, 98).
Словник української мови в 11 томах
-
клювак —
Клюва́к, -ка ж. 1) Клювъ. Вх. Лем. 425. 2) Полукруглое большое долото для выдалбливанія древесины внутри колоды. Вас. 151. 3) Поклеванный плодъ. Огірки клюваки. Харьк. у.
Словник української мови Грінченка