клювак

Клюва́к, -ка

ж.

1) Клювъ. Вх. Лем. 425.

2) Полукруглое большое долото для выдалбливанія древесины внутри колоды. Вас. 151.

3) Поклеванный плодъ. Огірки клюваки. Харьк. у.

Значення в інших словниках

1. клювак — клюва́к іменник чоловічого роду, істота дятел діал.  Орфографічний словник української мови
2. клювак — див. ніс  Словник синонімів Вусика
3. клювак — -а, ч., діал. Дятел.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. клювак — КЛЮВА́К, а́, ч., діал. Дятел. Зляканий клювак порснув з-під вербового пенька (Іван Ле); Із самісінького ранку із садка долинає стукання завзятого клювака, наче він і не втомлюється, постійно вибирає шкідників із кори дерев (із журн.).  Словник української мови у 20 томах
5. клювак — ДЯ́ТЕЛ (лісовий птах), ЖОВНА́, Я́ТЕЛ (Я́ТІЛ) (Я́ТІЛЬ) діал., КЛЮВА́К діал., КЛЮЙДЕ́РЕВО діал., ДОВБА́Ч діал., ДОВБА́ЛО діал. В дубову кору дятел стука (Я. Щоголів); Ворона крякне та жовна о пень сухий застукотить (І.  Словник синонімів української мови
6. клювак — КЛЮВА́К, а, ч., діал. Дятел. Зляканий клювак порснув з-під вербового пенька (Ле, Вибр., 1939, 98).  Словник української мови в 11 томах