клювак
КЛЮВА́К, а́, ч., діал.
Дятел.
Зляканий клювак порснув з-під вербового пенька (Іван Ле);
Із самісінького ранку із садка долинає стукання завзятого клювака, наче він і не втомлюється, постійно вибирає шкідників із кори дерев (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)