ключар —
-я, ч. 1》 Той, хто зберігає ключі від чого-небудь. 2》 заст. Те саме, що ключник 1). 3》 Духовна особа, що завідує церковним начинням.
Великий тлумачний словник сучасної мови
ключар —
КЛЮЧА́Р, я́, ч. 1. Той, хто зберігає ключі від чого-небудь. [Панса:] Я заплатив старшому ключареві, щоб він двох в'язнів випустив смерком (Леся Українка); Зупинився поруч з ключарем озброєний вартовий (Т. Осьмачка). 2. заст. Ключник (у 1 знач.).
Словник української мови у 20 томах
ключар —
Ключник, той, що пильнує ключів і замків
Словник застарілих та маловживаних слів
ключар —
КЛЮЧА́Р (той, хто зберігає ключі від чогось), КЛЮ́ЧНИК, ШАФА́Р діал. (Панса:) Я заплатив старшому ключареві, щоб він двох в'язнів випустив смерком (Леся Українка); Не було нікого коло неї...
Словник синонімів української мови
ключар —
КЛЮЧА́Р, я́, ч. 1. Той, хто зберігає ключі від чого-небудь. [Панса:] Я заплатив старшому ключареві, щоб він двох в’язнів випустив смерком (Л. Укр., II, 1951, 460). 2. заст. Те саме, що клю́чник...
Словник української мови в 11 томах