Значення в інших словниках
-
ключиця —
-і, ж., анат. Парна трубчаста кістка плечового пояса людини й хребетних тварин, що з'єднує лопатку з грудною кісткою.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
ключиця —
КЛЮЧИ́ЦЯ, і, ж., анат. Парна трубчаста кістка плечового пояса людини і хребетних тварин, що з'єднує лопатку з грудною кісткою. Ключиця передає фізичні сигнали від верхньої кінцівки до осьового скелета (з навч. літ.
Словник української мови у 20 томах
-
ключиця —
КЛЮЧИ́ЦЯ (кістка, що з'єднує лопатку з грудною кліткою), ПЕ́РЕПЕЛО діал. — Глибока непритомність, вивих плеча, можливо, тріснула ключиця, — повідомляє лікар (І. Багмут); Вже Горілкодуй, з розрубленим по саме перепело плечем, повалився (М. Старицький).
Словник синонімів української мови
-
ключиця —
КЛЮЧИ́ЦЯ, і, ж. Парна трубчаста кістка плечового пояса людини й хребетних тварин, що з’єднує лопатку з грудною кісткою. Тепер ще й зверху стала шия боліти і до ключиці біль іде (Л. Укр.
Словник української мови в 11 томах
-
ключиця —
Ключи́ця, -ці ж. = ключина 2.
Словник української мови Грінченка