книжечка —
[книжеичка] -чкие, д. і м. -еиц':і, мн. книежеички, книежеичок дв'і книжеичкие
Орфоепічний словник української мови
книжечка —
-и, ж. Зменш.-пестл. до книжка 1-3). Записна книжечка — те саме, що записник.
Великий тлумачний словник сучасної мови
книжечка —
КНИ́ЖЕЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до кни́жка 1, 2. Обличчям звернений до нього, стояв священик із малою книжечкою в руці (О. Лисяк); Іван повернув книжечку господареві, і той, дмухнувши на неї, поніс, тримаючи в обох долонях, до полиці (Валерій Шевчук)...
Словник української мови у 20 томах
книжечка —
КНИ́ЖЕЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до книжка 1-3. Завжди у неї на столі тоненькі книжечки віршів (Л. Укр., III, 1952, 745); Куплю Паперу аркуш. І зроблю Маленьку книжечку (Шевч., II, 1953, 45). Записна́ кни́жечка — те саме, що запи́сни́к.
Словник української мови в 11 томах
книжечка —
Книжечка, -ки ж. ум. отъ книга.
Словник української мови Грінченка