книжечка
КНИ́ЖЕЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до книжка 1-3.
Завжди у неї на столі тоненькі книжечки віршів (Л. Укр., III, 1952, 745);
Куплю Паперу аркуш. І зроблю Маленьку книжечку (Шевч., II, 1953, 45).
Записна́ кни́жечка — те саме, що запи́сни́к.
Проглянувши свою записну книжечку, що лежала на столі, Оксен подумав, що сьогодні вранішнього наряду не буде давати (Тют., Вир, 1964, 32).
Словник української мови (СУМ-11)