Значення в інших словниках
-
книш —
див. ПАЛЯНИЦЯ.
Словник синонімів Караванського
-
книш —
див. хліб
Словник синонімів Вусика
-
книш —
-а, ч. Вид білого хліба з загорнутими всередину краями та змащеного салом або олією.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
книш —
КНИШ, а́, ч. Обрядовий хліб продовгуватої форми з білого тіста із загорнутими всередину краями. Поки бабуся спече книші, а у дідуся не буде душі (Номис); Ганна всю ніч напередодні, як Василеві виїхати, пекла коржі, книші, пироги та паляниці (А.
Словник української мови у 20 томах
-
книш —
От маєш Гандзю, книш, тобі грають, а ти спиш. Іронічно до дівчини, що її тяжко обмовляють, а вона нічого не знає. Книш — різдвянний хліб. Сита душа — і без книша. Коли по обіді дають ще якусь перекуску. Хіба моя душа, не гідна книша? Хіба я не заслужив на похвалу?
Приповідки або українсько-народня філософія
-
книш —
не з тако́го ті́ста. Особливий, зовсім інший; відрізняється від когось поглядами, вдачею, становищем. Та що це? Куди він (Павло) її (Оленку) штовхає? Тікати з Ковалівки? О, ції Заруби не з такого тіста (В. Кучер). не того́ ті́ста книш.
Фразеологічний словник української мови
-
книш —
ХЛІБ (випечений з тіста виріб певної форми), ХЛІБИ́НА, БУХА́Н розм., БУХАНЕ́ЦЬ розм., БУХА́НКА розм.; ПАЛЯНИ́ЦЯ (з білого борошна); КОРОВА́Й (святковий білий з різними прикрасами з тіста); КНИШ (білий, перев.
Словник синонімів української мови
-
книш —
Книш, -ша́, -ше́ві; книші́, -ші́в
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
книш —
КНИШ, а, ч. Вид білого хліба з загорнутими всередину краями та змазаного салом або олією. Поки бабу ся спече книші, а у дідуся не буде душі (Номис, 1864, № 5677); Де ти бродиш, моя доле? Не докличусь я тебе, Чи в будинках із панами Їси ласощі й книші?...
Словник української мови в 11 томах