книш
КНИШ, а, ч. Вид білого хліба з загорнутими всередину краями та змазаного салом або олією.
Поки бабу ся спече книші, а у дідуся не буде душі (Номис, 1864, № 5677);
Де ти бродиш, моя доле? Не докличусь я тебе, Чи в будинках із панами Їси ласощі й книші? (Пісні та романси.., II, 1956, 14);
Його прозивали Книшем, бо вижебрав не один книш (Март., Тв., 1954, 374);
Жила вона з городів, а напередодні свят пекла книші й бублики та продавала біля церкви (Тулуб, Людолови, І, 1957, 111).
Словник української мови (СУМ-11)