книш
КНИШ, а́, ч.
Обрядовий хліб продовгуватої форми з білого тіста із загорнутими всередину краями.
Поки бабуся спече книші, а у дідуся не буде душі (Номис);
Ганна всю ніч напередодні, як Василеві виїхати, пекла коржі, книші, пироги та паляниці (А. Кащенко);
Старий Федір любив згадати, як колись у давні часи борщ їли в свято з сметаною й гарячими книшами (М. Івченко);
Жила вона з городів, а напередодні свят пекла книші й бублики та продавала біля церкви (З. Тулуб);
Козак затримав праву руку з книшем, лівою підкрутив вуса (Ю. Мушкетик);
Селяни носили в церкву книші на Проводи та Поминальницю (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)