Словник української мови у 20 томах

книшик

КНИ́ШИК, а, ч.

Зменш. до книш.

Хто як спомігся..: дають, та все з такою увагою, чи книшик, чи паляничку (Ганна Барвінок);

Квітчала [Анна] калиною святковий книшик, ставила його на покуть (І. Пільгук).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. книшик — кни́шик іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. книшик — -а, ч. 1》 Зменш. до книш. 2》 Відкритий пиріжок із смаженою цибулею або сирою капустою.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. книшик — КНИ́ШИК, а, ч. 1. Зменш. до книш. Хто як спомігся..: дають, та все з такою увагою, чи книшик, чи паляничку (Барв., Опов.., 1902, 115). 2. Відкритий пиріжок із смаженою цибулею або сирою капустою.  Словник української мови в 11 томах
  4. книшик — Книш, -ша́ м. 1) Родъ хлѣба съ завороченными внутрь краями и смазаннаго свинымъ саломъ или коноплянымъ масломъ. Чуб. VII. 444. Повна піч паляниць, посередині книш. Ном.  Словник української мови Грінченка