Значення в інших словниках
-
кобза —
[кобза] -зие, д. і м. -з'і
Орфоепічний словник української мови
-
кобза —
-и, ж. Старовинний український струнно-щипковий музичний інструмент.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
кобза —
1. Старовинний український народний щипковий інструмент, який має грушоподібний корпус, шийку з 4 — 10 ладами та від 5 до 10 струн і приструнків. К. була поширеною серед запорізького козацтва. З XVIII ст.
Словник-довідник музичних термінів
-
кобза —
КО́БЗА, и, ж. Старовинний український струнно-щипковий музичний інструмент. Сидить козак на могилі, На кобзі грає-виграває. Жалібно співає (з думи); В Шевченка вже в очах стояв мрійний блиск. – А що ж?...
Словник української мови у 20 томах
-
кобза —
Укр. щипковий музичний інструмент (хордофон), різновид лютні; має грушоподібний корпус, шийку з 4-10 ладами (або без них), 4 одинарні або парні струни; була поширена в XVI-XVII ст. у запорозьких козаків; зараз модернізована...
Універсальний словник-енциклопедія
-
кобза —
КО́БЗА, и, ж. Старовинний український струнно-щипковий музичний інструмент. Сидить козак на могилі, На кобзі грає-виграває. Жалібно співає (Укр.. думи..
Словник української мови в 11 томах