ковтунуватий — Орфографічний словник української мови

ковтунуватий — -а, -е. З ковтунами (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
ковтунуватий — КОВТУНУВА́ТИЙ, а, е. З ковтунами (у 1 знач.). Коли це біжить собака – такий ковтунуватий, що гидко й глянути (з казки); Він був собі ковтуноватий [ковтунуватий], .. в космах і пелехатий (І. Словник української мови у 20 томах
ковтунуватий — КОВТУНУВА́ТИЙ, а, е. З ковтунами (у 1 знач.). Він був собі ковтуноватий [ковтунуватий], ..в поемах і пелехатий (Котл., І, 1952, 199); Довгий чорний волос на голові розкуйовданий, трохи не ковтунуватий, бо Іван розчісував його лиш пальцями (Март., Тв.,1954, 224). Словник української мови в 11 томах