Значення в інших словниках
-
ковчег —
1. Те саме, що кіот 3; 2. Те саме, що дарохранильниця
Словник церковно-обрядової термінології
-
ковчег —
[коўчег] -га, м. (на) -гу, мн. -гие, -г'іў
Орфоепічний словник української мови
-
ковчег —
-а, ч. 1》 Судно, в якому, за біблійним міфом, урятувався від усесвітнього потопу Ной зі своєю родиною і тваринами. 2》 перен., ірон. Про громіздке, старомодне судно, екіпаж і т. ін. 3》 У православній церкві – скринька для зберігання святих дарів.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
ковчег —
КОВЧЕ́Г, а, ч. 1. бібл. Корабель, на якому врятувався від усесвітнього потопу Ной із родиною, взявши з собою по парі різних тварин.
Словник української мови у 20 томах
-
ковчег —
ковче́г (тюрк.) 1. За біблійною легендою, велике судно (Ноїв К.). 2. Тип старовинного плоскодонного річкового судна. 3. Окута металом дерев’яна скриня для зберігання предметів релігійного культу.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
Ковчег —
1. у Біблії корабель, на якому Ной разом з родиною врятувався від потопу; 2. К. Заповіту — позолочена скриня, шанована ізраїльтянами як святиня Ягве.
Універсальний словник-енциклопедія
-
ковчег —
КОВЧЕ́Г, а, ч. 1. Судно, в якому, за біблійним міфом, урятувався від усесвітнього потопу Ной зі своєю родиною та тваринами. Гей, Ноя нам треба з його ковчегом, Щоб вивіз нас з лиха та з горя (Фр.
Словник української мови в 11 томах
-
ковчег —
ковчег [Завіту] Скринька, де знаходилися "Скрижалі Завіту", начебто отримані євреями від Бога на горі Синай, що спочатку зберігалися у скінії, а потім в єрусалимському храмі.
Архітектура і монументальне мистецтво
-
ковчег —
Ковчег, -га м. Ковчегъ. Увійшов Ной у ковчег. Єв. Л. XVII. 27.
Словник української мови Грінченка