ковчег
ковче́г
-а, ч.
1》 Судно, в якому, за біблійним міфом, урятувався від усесвітнього потопу Ной зі своєю родиною і тваринами.
2》 перен., ірон. Про громіздке, старомодне судно, екіпаж і т. ін.
3》 У православній церкві – скринька для зберігання святих дарів.
Великий тлумачний словник сучасної української мови