Значення в інших словниках
-
козир —
(у картах) світка, найстарша масть; П. перевага, вищість.
Словник синонімів Караванського
-
козир —
[козиер] -р'а, ор. -реим, м. (на) -р'і, р. мн. -р'іў, д. -р'ам
Орфоепічний словник української мови
-
козир —
-я, ч. 1》 У картярській грі – карта тієї масті, що оголошується старшою та б'є будь-яку карту інших мастей. 2》 перен. Те, що у відповідний момент може дати комусь перевагу в чому-небудь. Ходити козирем — тримати себе по-молодецькому, поважно або гордовито, зарозуміло; козиритися.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
козир —
моск. світка світка
Словник чужослів Павло Штепа
-
козир —
КО́ЗИР, я, ч. 1. У картярській грі – карта тієї масті, що оголошується старшою та б'є будь-яку карту інших мастей. – Не завжди і чирва – козир! (А.
Словник української мови у 20 томах
-
козир —
би́тий ко́зир. Бувала, з великим життєвим досвідом людина. Батуллі гаразд обміркував свою розмову з (Молоканом). Він битий козир і на слові не промахнеться (Іван Ле). вибива́ти / ви́бити ко́зирі (ко́зир) з рук чиїх, кого.
Фразеологічний словник української мови
-
козир —
ПЕРЕВА́ГА (якість, властивість, що вигідно вирізняє кого-, що-небудь), ПЛЮС розм.; ПРИНА́ДА (те, що приваблює); ПЕ́РШІСТЬ, ВИ́ЩІСТЬ, ЗВЕ́РХНІСТЬ, ВЕРХ, ПЕРШЕНСТВО́ рідше, ПРІОРИТЕ́Т книжн., ПРИМА́Т книжн. (те, що забезпечує провідне місце); КО́ЗИР розм.
Словник синонімів української мови
-
козир —
Ко́зир, -ря, -реві; ко́зирі, -рів
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
козир —
КО́ЗИР, я, ч. 1. У картярській грі — карта тієї масті, що оголошується старшою та б’є будь-яку карту інших мастей. — Не завжди і чирва — козир! (Головко, II, 1957, 182).
Словник української мови в 11 томах