кокетливо —
Присл. до кокетливий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
кокетливо —
КОКЕ́ТЛИВО. Присл. до коке́тливий; кокетно. – Ви так чудово граєте, а я сяк-так бренькаю, – сказала кокетливо Настя (І. Нечуй-Левицький); Майка посміхається, кокетливо опускаючи очі перед зустрічним офіцером (Ю.
Словник української мови у 20 томах
кокетливо —
КОКЕ́ТЛИВО. Присл. до коке́тливий. — Ви так чудово граєте, а я сяк-так бренькаю,— сказала кокетливо Настя (Н.-Лев., III, 1956, 219); Майка посміхається, кокетливо опускаючи очі перед зустрічним офіцером (Ю. Янов.
Словник української мови в 11 томах