Великий тлумачний словник сучасної мови

кокетливо

коке́тливо

Присл. до кокетливий.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. кокетливо — коке́тливо прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. кокетливо — КОКЕ́ТЛИВО. Присл. до коке́тливий; кокетно. – Ви так чудово граєте, а я сяк-так бренькаю, – сказала кокетливо Настя (І. Нечуй-Левицький); Майка посміхається, кокетливо опускаючи очі перед зустрічним офіцером (Ю.  Словник української мови у 20 томах
  3. кокетливо — КОКЕ́ТЛИВО. Присл. до коке́тливий. — Ви так чудово граєте, а я сяк-так бренькаю,— сказала кокетливо Настя (Н.-Лев., III, 1956, 219); Майка посміхається, кокетливо опускаючи очі перед зустрічним офіцером (Ю. Янов.  Словник української мови в 11 томах