Значення в інших словниках
-
кокон —
-а, ч. Щільна оболонка з тонких волокон, яку робить гусениця перед перетворенням у лялечку.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
кокон —
Завитка
Словник чужослів Павло Штепа
-
кокон —
КО́КОН, а, ч. 1. Захисна щільна оболонка з тонких волокон, якою обкутує себе гусениця, переходячи в стадію лялечки. Лише .. двом із них пощастило побачити на власні очі черв'яка, котрий пожирає листя шовковиці й пряде кокон...
Словник української мови у 20 томах
-
кокон —
ко́кон (франц. cocon) 1. Утвір з виділень шкірних залоз, куди відкладають яйця деякі черви. 2. Чохол з нитки, що її виробляють спеціальні залози у комах; захищає личинку. К. шовковичного шовкопряда є сировиною для одержання природного шовку.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
кокон —
Захисна оболонка лялечок більшості комах (метеликів, деяких мурашок і жуків); захищає та живить молодняк; у шовкопрядінні осн. сировина.
Універсальний словник-енциклопедія
-
кокон —
Ко́кон, -кона; ко́кони, -нів
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
кокон —
КО́КОН, а, ч. Щільна оболонка з тонких волокон, яку робить гусениця перед перетворенням у лялечку. Деякі личинки перед перетворенням на лялечку обсновують себе коконами й у них заляльковуються (Шкідн. поля..
Словник української мови в 11 томах