кокон

Захисна оболонка лялечок більшості комах (метеликів, деяких мурашок і жуків); захищає та живить молодняк; у шовкопрядінні осн. сировина.

Значення в інших словниках

1. кокон — ко́кон іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. кокон — -а, ч. Щільна оболонка з тонких волокон, яку робить гусениця перед перетворенням у лялечку.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кокон — Завитка  Словник чужослів Павло Штепа
4. кокон — КО́КОН, а, ч. 1. Захисна щільна оболонка з тонких волокон, якою обкутує себе гусениця, переходячи в стадію лялечки. Лише .. двом із них пощастило побачити на власні очі черв'яка, котрий пожирає листя шовковиці й пряде кокон...  Словник української мови у 20 томах
5. кокон — ко́кон (франц. cocon) 1. Утвір з виділень шкірних залоз, куди відкладають яйця деякі черви. 2. Чохол з нитки, що її виробляють спеціальні залози у комах; захищає личинку. К. шовковичного шовкопряда є сировиною для одержання природного шовку.  Словник іншомовних слів Мельничука
6. кокон — Ко́кон, -кона; ко́кони, -нів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. кокон — КО́КОН, а, ч. Щільна оболонка з тонких волокон, яку робить гусениця перед перетворенням у лялечку. Деякі личинки перед перетворенням на лялечку обсновують себе коконами й у них заляльковуються (Шкідн. поля..  Словник української мови в 11 томах