Орфографічний словник української мови

кокошитися

коко́шитися

дієслово недоконаного виду

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. кокошитися — див. чванитися  Словник синонімів Вусика
  2. кокошитися — -шуся, -шишся, недок., розм. Триматися зарозуміло, гордовито; бундючитися, чванитися, хизуватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кокошитися — КОКО́ШИТИСЯ, шуся, шишся, недок., розм. Триматися зарозуміло, гордовито; бундючитися, чванитися, хизуватися. – Таке воно.., що ціпа в руках не годно вдержати, та й ще воно кокошиться (В. Стефаник); – А що ж вони можуть мені зробити? – кокошився старий (З.  Словник української мови у 20 томах
  4. кокошитися — БАДЬОРИ́ТИСЯ (намагатися триматися по-молодецькому, не показуючи розгубленості, страху і т. ін.), ХРАБРИ́ТИСЯ розм., ХРАБРУВА́ТИ розм. рідше, ХРАБРУВА́ТИСЯ заст.; КОЗИРИ́ТИСЯ розм., КОКО́ШИТИСЯ розм., ПРИ́НДИТИСЯ розм.  Словник синонімів української мови
  5. кокошитися — КОКО́ШИТИСЯ, шуся, шишся, недок., розм. Триматися зарозуміло, гордовито; бундючитися, чванитися, хизуватися. — Таке воно кашливе та заслинене, що ціпа в руках не годно вдержати, та й ще воно кокошиться (Стеф., Вибр.  Словник української мови в 11 томах
  6. кокошитися — Кокошитися, -шуся, -шишся гл. Важничать, пѣтушиться. Вх. Зн. 26.  Словник української мови Грінченка