кокошитися
КОКО́ШИТИСЯ, шуся, шишся, недок., розм. Триматися зарозуміло, гордовито; бундючитися, чванитися, хизуватися.
— Таке воно кашливе та заслинене, що ціпа в руках не годно вдержати, та й ще воно кокошиться (Стеф., Вибр., 1945, 131);
— А що ж вони можуть мені зробити? — кокошився старий (Тулуб, Людолови, І, 1957, 115).
Словник української мови (СУМ-11)