Орфографічний словник української мови

колодач

колода́ч

іменник чоловічого роду

великий ніж

діал.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. колодач — Колода́ч: — великий ніж із дерев'яною колодкою [54]  Словник з творів Івана Франка
  2. колодач — див. ніж  Словник синонімів Вусика
  3. колодач — -а, ч., діал. Великий ніж із дерев'яною колодкою.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. колодач — КОЛОДА́Ч, а́, ч., діал. Великий ніж з дерев'яною колодкою. Широкоплечий чоловік .. сидів у велюровім піджаку наопашки, з-під якого біліла вишита сорочка і на стану виднів зелений пояс. До нього був причеплений в піхвах довгий черкеський колодач (Б.  Словник української мови у 20 томах