колодач

колода́ч

-а, ч., діал.

Великий ніж із дерев'яною колодкою.

Значення в інших словниках

1. колодач — Колода́ч: — великий ніж із дерев'яною колодкою [54]  Словник з творів Івана Франка
2. колодач — колода́ч іменник чоловічого роду великий ніж діал.  Орфографічний словник української мови
3. колодач — див. ніж  Словник синонімів Вусика
4. колодач — КОЛОДА́Ч, а́, ч., діал. Великий ніж з дерев'яною колодкою. Широкоплечий чоловік .. сидів у велюровім піджаку наопашки, з-під якого біліла вишита сорочка і на стану виднів зелений пояс. До нього був причеплений в піхвах довгий черкеський колодач (Б.  Словник української мови у 20 томах