колодяччя

колодя́ччя

іменник середнього роду

Значення в інших словниках

1. колодяччя — -я, с. Збірн. до колода I 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. колодяччя — КОЛОДЯ́ЧЧЯ, я, с. Збірн. до коло́да¹ 1. Почувши шум гірської річки, він швидко повернув у той бік, іноді продираючись через зарості та перестрибуючи через колодяччя (із журн.); * У порівн.  Словник української мови у 20 томах
3. колодяччя — Колодя́ччя, -ччя, -ччю, -ччям  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. колодяччя — КОЛОДЯ́ЧЧЯ, я, с. Збірн. до коло́да¹ 1. *У порівн. Він стоїть, а кругом його розляглося сонне грище: п’яні чоловіки, жінки… все те мертвим сном спить, порозкидане, як колодяччя… (Мирний, II, 1954, 201).  Словник української мови в 11 томах
5. колодяччя — Колодя́ччя, -чя с. соб. = колоддя. Все те мертвим сном спить, пороскидане як колодяччя. Мир. ХРВ. 269.  Словник української мови Грінченка