Значення в інших словниках
-
колодяччя —
колодя́ччя іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
-
колодяччя —
КОЛОДЯ́ЧЧЯ, я, с. Збірн. до коло́да¹ 1. Почувши шум гірської річки, він швидко повернув у той бік, іноді продираючись через зарості та перестрибуючи через колодяччя (із журн.); * У порівн.
Словник української мови у 20 томах
-
колодяччя —
Колодя́ччя, -ччя, -ччю, -ччям
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
колодяччя —
КОЛОДЯ́ЧЧЯ, я, с. Збірн. до коло́да¹ 1. *У порівн. Він стоїть, а кругом його розляглося сонне грище: п’яні чоловіки, жінки… все те мертвим сном спить, порозкидане, як колодяччя… (Мирний, II, 1954, 201).
Словник української мови в 11 томах
-
колодяччя —
Колодя́ччя, -чя с. соб. = колоддя. Все те мертвим сном спить, пороскидане як колодяччя. Мир. ХРВ. 269.
Словник української мови Грінченка