колодяччя

Значення в інших словниках

1. колодяччя — колодя́ччя іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
2. колодяччя — КОЛОДЯ́ЧЧЯ, я, с. Збірн. до коло́да¹ 1. Почувши шум гірської річки, він швидко повернув у той бік, іноді продираючись через зарості та перестрибуючи через колодяччя (із журн.); * У порівн. Словник української мови у 20 томах
3. колодяччя — Колодя́ччя, -ччя, -ччю, -ччям Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. колодяччя — КОЛОДЯ́ЧЧЯ, я, с. Збірн. до коло́да¹ 1. *У порівн. Він стоїть, а кругом його розляглося сонне грище: п’яні чоловіки, жінки… все те мертвим сном спить, порозкидане, як колодяччя… (Мирний, II, 1954, 201). Словник української мови в 11 томах
5. колодяччя — Колодя́ччя, -чя с. соб. = колоддя. Все те мертвим сном спить, пороскидане як колодяччя. Мир. ХРВ. 269. Словник української мови Грінченка