1. Словник української мови в 11 томах

колодяччя

КОЛОДЯ́ЧЧЯ, я, с. Збірн. до коло́да¹ 1.

*У порівн. Він стоїть, а кругом його розляглося сонне грище: п’яні чоловіки, жінки… все те мертвим сном спить, порозкидане, як колодяччя… (Мирний, II, 1954, 201).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. колодяччя — колодя́ччя іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. колодяччя — -я, с. Збірн. до колода I 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. колодяччя — КОЛОДЯ́ЧЧЯ, я, с. Збірн. до коло́да¹ 1. Почувши шум гірської річки, він швидко повернув у той бік, іноді продираючись через зарості та перестрибуючи через колодяччя (із журн.); * У порівн. Словник української мови у 20 томах
  4. колодяччя — Колодя́ччя, -ччя, -ччю, -ччям Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. колодяччя — Колодя́ччя, -чя с. соб. = колоддя. Все те мертвим сном спить, пороскидане як колодяччя. Мир. ХРВ. 269. Словник української мови Грінченка