колодязь
коло́дязь
-я, ч.
1》 Гідротехнічна споруда, признач. для добування води із підземних джерел.
|| Захищена від обвалів зрубом вузька глибока яма, що служить для добування води з водоносних шарів землі.
Артезіанський колодязь — глибока свердловина для отримання води під тиском, без насоса.
2》 Різного розміру і глибини яма, що служить для певних технічних потреб (для спуску в шахту, на рудниках, для проходу до місця закладання міни і т. ін.). Телефонний колодязь.
Водозабірний шахтовий колодязь — колодязь із закріпленими стінками для збирання підземних вод крізь дно та стінки.
Водопровідний колодязь — споруда на водопровідній мережі, признач. для встановлення арматури та для експлуатації мережі.
Каналізаційний колодязь — колодязь, обладнаний на каналізаційній мережі для забезпечення її експлуатації.
Великий тлумачний словник сучасної української мови