колодязь
КОЛО́ДЯЗЬ, я, ч.
1. Захищена від обвалів вузька глибока яма, що служить для добування води з водоносних шарів ґрунту.
Чутно, як хтось витягає воду з колодязя: довгий немазаний журавель немилосердно скрипить (М. Коцюбинський);
Через дорогу од колодязя пройшла з повними вiдрами боса, у кропив'яній, з мiшкiв, спiдницi дівчина і хлюпнула коло воріт водою... (Г. Косинка);
Серед просторого вільного дворища заглядав у глибочезний і широкий колодязь із суцільним зрубом одноногий журавель (І. Багряний);
Накопали колодязів, таких глибоких, що в їхніх чорних прірвах навіть удень світилися зорі (Григорій Тютюнник);
* Образно. І скоро тільки те лишилось по Степані, Що, казано, в тюрмі, в колодязі без дна, Шукав він вічного якогось двигуна (М. Рильський).
2. Різного розміру й глибини яма, що служить для певних технічних потреб (для спуску в шахту, на рудниках, для проходу до місця закладання міни і т. ін.).
Ще в другій половині ХVIII століття стали відомі соляні колодязі в місті Слов'янську (з наук.-попул. літ.);
Дощоприймальний колодязь – це камера або шахта для приймання поверхневих стічних вод і атмосферних опадів у дощову каналізацію (з наук.-попул. літ.);
Він бив вугіль, той, що їм [ним] топлять, а вугіль той глибоко в землі лежить. Щоб досягти до його [нього], копають глибокі колодязі (шахти) (Б. Грінченко).
3. перен. Те, що нагадує глибоку яму (звичайно про вузький двір, оточений багатоповерховими будинками).
Кроки людей лунають дзвінко, самотньо у височенних колодязях вулиць – тут панує понура, врочиста тиша. Ще немає, мабуть, третьої години, а тут, на дні цих колодязів, уже вечір (В. Винниченко);
Прогупавши повз вікно, кроки віддалялися, множені луною, що металась і торохтіла в кам'яному колодязі, утвореному з стін тюрми, управління й комендатури (І. Багряний);
Вiкно виходило в темний колодязь мiж стiнами (Р. Андріяшик).
Би́ти коло́дязь див. би́ти.
△ (1) Абісси́нський коло́дязь / абісси́нська свердлови́на – трубчастий колодязь з насосом, за допомогою якого підіймають назовні ґрунтові води.
Абіссинська свердловина належить до типу бурових свердловин, в яких підйом ґрунтових вод можливий з невеликої глибини (не більш десяти метрів) (із журн.);
– Поки не викопали абіссинський колодязь, мусили вітряками качати воду (О. Гончар);
(2) Артезіа́нський коло́дязь / артезіа́нська свердлови́на – глибока свердловина в землі для забору глибинних вод.
Артезіанський колодязь забирає воду з водоносного шару, обмеженого зверху і знизу водонепроникними ґрунтами. Вода в такому шарі знаходиться під тиском і зветься артезіанською (з наук. літ.);
Глибина артезіанської свердловини становить більше 50 м, а найчастіше 80 м (із журн.);
– Ви повинні не лаяти, а вітати рідного зятя. Він таки свого добився: тепер у вашому саду персональний артезіанський колодязь (О. Чорногуз);
(3) Ша́хтний (ша́хтовий) коло́дязь – колодязь у вигляді вертикальної шахти з великим розміром поперечного перерізу для забору ґрунтових вод.
Шахтні колодязі здійснюють забір води з глибин до 30 м (з навч. літ.);
Шахтні колодязі бувають бетонними, залізобетонними, кам'яними (з цегли або бутового каменю) і дерев'яними (зрубовими) (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)