колодязник
КОЛО́ДЯЗНИК, а, ч.
Той, хто займається викопуванням колодязів.
Кожен [пастушок] .. відчув себе таким маленьким і безсилим. Та де ж! Коли он колодязники – великі й то нічого не вдіяли (А. Головко);
– Звичайна мотузка, – відповів Чуприна. – Я колись працював колодязником (В. Петльований);
На Буковині існував звичай, коли колодязнику, що завершував роботу, господар вручав нову сорочку, відро й рушник (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)