Орфографічний словник української мови

колорист

колори́ст

іменник чоловічого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. колорист — -а, ч. 1》 Художник, у творах якого головним засобом втілення художнього задуму є колорит (у 1 знач.). 2》 Майстер розцвічення або забарвлення тканин.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. колорист — КОЛОРИ́СТ, а, ч. 1. Художник, який вміло використовує й поєднує фарби, майстер колориту (у 1 знач.). Великий колорист Дієго Веласкес звичайно користувався небагатьма фарбами (з наук.-попул. літ.  Словник української мови у 20 томах
  3. колорист — КОЛОРИ́СТ, а, ч. 1. Художник, у творах якого головним засобом втілення художнього задуму є колорит (у 1 знач.). Григорій Степанович Смольський відомий глядачам як чудовий колорист, твори якого не раз експонувалися на виставках (Мист.  Словник української мови в 11 томах