колорист
КОЛОРИ́СТ, а, ч.
1. Художник, у творах якого головним засобом втілення художнього задуму є колорит (у 1 знач.).
Григорій Степанович Смольський відомий глядачам як чудовий колорист, твори якого не раз експонувалися на виставках (Мист., 3, 1962, 37);
*Образно. Глибокий психолог, прекрасний колорист, майстер чіткого малюнка і яскравого образу, Банда Василевська завойовує читача щирістю своєї творчості (Літ. газ., 2.III 1950, 2).
2. Майстер розцвічення або забарвлення тканин.
Словник української мови (СУМ-11)