1. Словник української мови в 11 томах

колорист

КОЛОРИ́СТ, а, ч.

1. Художник, у творах якого головним засобом втілення художнього задуму є колорит (у 1 знач.).

Григорій Степанович Смольський відомий глядачам як чудовий колорист, твори якого не раз експонувалися на виставках (Мист., 3, 1962, 37);

*Образно. Глибокий психолог, прекрасний колорист, майстер чіткого малюнка і яскравого образу, Банда Василевська завойовує читача щирістю своєї творчості (Літ. газ., 2.III 1950, 2).

2. Майстер розцвічення або забарвлення тканин.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. колорист — колори́ст іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. колорист — -а, ч. 1》 Художник, у творах якого головним засобом втілення художнього задуму є колорит (у 1 знач.). 2》 Майстер розцвічення або забарвлення тканин. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. колорист — КОЛОРИ́СТ, а, ч. 1. Художник, який вміло використовує й поєднує фарби, майстер колориту (у 1 знач.). Великий колорист Дієго Веласкес звичайно користувався небагатьма фарбами (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах