колорист

колори́ст

-а, ч.

1》 Художник, у творах якого головним засобом втілення художнього задуму є колорит (у 1 знач.).

2》 Майстер розцвічення або забарвлення тканин.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. колорист — колори́ст іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. колорист — КОЛОРИ́СТ, а, ч. 1. Художник, який вміло використовує й поєднує фарби, майстер колориту (у 1 знач.). Великий колорист Дієго Веласкес звичайно користувався небагатьма фарбами (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. колорист — КОЛОРИ́СТ, а, ч. 1. Художник, у творах якого головним засобом втілення художнього задуму є колорит (у 1 знач.). Григорій Степанович Смольський відомий глядачам як чудовий колорист, твори якого не раз експонувалися на виставках (Мист. Словник української мови в 11 томах