колорист
колори́ст
іменник чоловічого роду, істота
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- колорист — -а, ч. 1》 Художник, у творах якого головним засобом втілення художнього задуму є колорит (у 1 знач.). 2》 Майстер розцвічення або забарвлення тканин. Великий тлумачний словник сучасної мови
- колорист — КОЛОРИ́СТ, а, ч. 1. Художник, який вміло використовує й поєднує фарби, майстер колориту (у 1 знач.). Великий колорист Дієго Веласкес звичайно користувався небагатьма фарбами (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
- колорист — КОЛОРИ́СТ, а, ч. 1. Художник, у творах якого головним засобом втілення художнього задуму є колорит (у 1 знач.). Григорій Степанович Смольський відомий глядачам як чудовий колорист, твори якого не раз експонувалися на виставках (Мист. Словник української мови в 11 томах