Значення в інших словниках
-
колочений —
-а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до колотити.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
колочений —
КОЛО́ЧЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до колоти́ти. Ой тече вода, тече, тече колочена (з народної пісні). 2. у знач. прикм. Товчений. То я сяду, оплакую макітру стовчену, Що вже мені та й не їсти бульбу колочену (з коломийки); Почастував [скіф] їх гойно...
Словник української мови у 20 томах