Значення в інших словниках
-
колун —
-а, ч. Важка, з тупим клиноподібним лезом сокира для розколювання колод і дров.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
колун —
КОЛУ́Н, а́, ч. Важка, з тупим клиноподібним лезом сокира для розколювання колод, корчів і т. ін. Дядько Микола смачно навпіл розколює березові і грабові кряжі.
Словник української мови у 20 томах
-
колун —
СОКИ́РА (знаряддя для рубання і тесання); ТУПИ́ЦЯ, ТУПЕ́ЦЬ, ТУПА́К (тупа сокира); ТЕСА́К (для тесання); КОЛУ́Н (важка, з тупим клиноподібним лезом сокира для розколювання колод і дров); ТОПІ́Р (іст. — сокира з довгим держаком як зброя); ТОПІРЕ́ЦЬ діал.
Словник синонімів української мови
-
колун —
КОЛУ́Н, а́, ч. Важка, з тупим клиноподібним лезом сокира для розколювання колод і дров. Дядько Микола смачно навпіл розколює березові і грабові кряжі. Робить це він так: підійме над головою колуна, замахнеться, скаже «гех» — і дерево розвалюється надвоє (Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 25).
Словник української мови в 11 томах