кольчужник

кольчу́жник

іменник чоловічого роду, істота

Значення в інших словниках

1. кольчужник — -а, ч., іст. 1》 Воїн, одягнений у кольчугу. 2》 Майстер, робітник, який виготовляв кольчуги.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. кольчужник — КОЛЬЧУ́ЖНИК, а, ч., іст. 1. Воїн, одягнений у кольчугу. Брама відчинилася, і виступило військо. Спереду гусари. За ними – кольчужники. Потім панцирники; за ними всі у мідних шоломах (О. Довженко). 2. Майстер, який виготовляв кольчуги.  Словник української мови у 20 томах
3. кольчужник — КОЛЬЧУ́ЖНИК, а, ч., іст. 1. Воїн, одягнений у кольчугу. Брама відчинилася, і виступило військо. Спереду гусари. За ними — кольчужники. Потім панцирники; за ними всі у мідних шоломах (Довж., І, 1958, 251). 2. Майстер, робітник, який виготовляв кольчуги.  Словник української мови в 11 томах