коляка — Орфографічний словник української мови

коляка — див. палиця Словник синонімів Вусика
коляка — -и, ж. Збільш. до кілок 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
коляка — КОЛЯ́КА, и, ж. Збільш. до кіло́к 1. Зінько скочив наперед і встиг ухопиться за коляку, що здоровий чоловік уже піднімав удруге. Вирвав коляку і відстрибнув набік (Б. Словник української мови у 20 томах
коляка — КОЛЯ́КА, и, ж. Збільш. до кіло́к 1. Одним зручним скоком Соломія опинилась на березі і з такою легкістю витягла з тину коляку, мовби то була застромлена дитиною ломачка (Коцюб., І, 1955, 337); Дід Гаврило забив над глинищем осикову коляку (Панч, Гомон. Словник української мови в 11 томах
коляка — Коля́ка, -ки ж. = кіл. У иншого сокира за поясом, у того коса на плечі, а другий притяг із колякою. К. ЧР. 258. Словник української мови Грінченка