Орфографічний словник української мови

коліт

колі́т

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. коліт — -у, ч., мед. Запалення товстої кишки. Геморагічний коліт — синдром, який розвивається внаслідок ентерогеморагічних інфекцій, резервуаром яких є велика рогата худоба. Спастичний коліт — розлад моторики товстої кишки, який клінічно проявляється чергуванням проносів і запорів та болями в животі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. коліт — КОЛІ́Т, у, ч., вет., мед. Запалення товстої кишки. Коліт може бути гострим і хронічним, в осіб похилого та старечого віку виділяють також ішемічний коліт (з наук.-попул. літ.  Словник української мови у 20 томах
  3. коліт — колі́т (від грец. κόλον – товста кишка) запалення слизової оболонки товстої кишки у людини й тварин.  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. коліт — Колі́т, -ту, -тові; -лі́ти, -тів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. коліт — КОЛІ́Т, у, ч. Запалення товстої кишки. Необхідно кожний коліт вважати підозрілим на дизентерію (Хвор. дит. віку, 1955, 87).  Словник української мови в 11 томах