коліт —
колі́т іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
коліт —
-у, ч., мед. Запалення товстої кишки. Геморагічний коліт — синдром, який розвивається внаслідок ентерогеморагічних інфекцій, резервуаром яких є велика рогата худоба. Спастичний коліт — розлад моторики товстої кишки, який клінічно проявляється чергуванням проносів і запорів та болями в животі.
Великий тлумачний словник сучасної мови
коліт —
КОЛІ́Т, у, ч., вет., мед. Запалення товстої кишки. Коліт може бути гострим і хронічним, в осіб похилого та старечого віку виділяють також ішемічний коліт (з наук.-попул. літ.
Словник української мови у 20 томах
коліт —
колі́т (від грец. κόλον – товста кишка) запалення слизової оболонки товстої кишки у людини й тварин.
Словник іншомовних слів Мельничука
коліт —
КОЛІ́Т, у, ч. Запалення товстої кишки. Необхідно кожний коліт вважати підозрілим на дизентерію (Хвор. дит. віку, 1955, 87).
Словник української мови в 11 томах