колісце —
колісце́ іменник середнього роду * Але: два, три, чотири колісця́
Орфографічний словник української мови
колісце —
-я, с. Зменш. до колесо.
Великий тлумачний словник сучасної мови
колісце —
КОЛІСЦЕ́, я́, с. 1. Зменш.-пестл. до ко́лесо 1, 3. Ми дивилися на різні коліщата, приглядались, як вони крутяться, заздрили дядькові, який годував машину снопами і знав, котре колісце для чого (М. Томчаній); – То, мамцю, приймач.
Словник української мови у 20 томах
колісце —
КОЛІСЦЕ́, я́, с. Зменш.-пестл. до ко́лесо 1, 3. Ми дивилися на різні коліщата, приглядались, як вони крутяться, заздрили дядькові, який годував машину снопами і знав, котре колісце для чого (Томч., Готель.., 1960, 63); — То, мамцю, приймач.
Словник української мови в 11 томах
колісце —
Колісце́, -ця́ с. ум. отъ колесо. 1) Вообще маленькій кружокъ, маленькое колесо въ значеніяхъ 1 — 4 слова колесо. Колісце у млині. Одчинітеся, ворітця, одкотітеся, колісця. Мет. 171. Колесцем, бояре, колесцем! МУЕ. III. 118. 2) Въ блокѣ: каточекъ съ углубленіемъ для веревки. Шух. І. 162, 256.
Словник української мови Грінченка