Значення в інших словниках
-
комонний —
-а, -е, іст., заст. Кінний; який долучається до військового з'єднання, загону на власному коні.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
комонний —
КОМО́ННИЙ, а, е, заст. 1. Стос. до комоня. Анастас Дмитрієв виміркував комонну вилазку через Бершадську браму – з того боку турки майже перестали пильнувати (Ю. Мушкетик); В спину його між плечима Евфорб, син Пантоя, ударив, Воїн дарданський.
Словник української мови у 20 томах
-
комонний —
Кінний
Словник застарілих та маловживаних слів
-
комонний —
Комо́нний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
комонний —
КОМО́ННИЙ, а, е, заст. Прикм. до комо́нь; // Який їде на коні. Піші та комонні мирославці крок за кроком відганяють нападників од брами (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 387).
Словник української мови в 11 томах
-
комонний —
Комо́нний, -а, -е Конный. Комонне військо.
Словник української мови Грінченка