комонник
комо́нник 1
іменник чоловічого роду, істота
вершник
арх.
комо́нник 2
іменник чоловічого роду
рослина
Орфографічний словник української мовикомо́нник 1
іменник чоловічого роду, істота
вершник
арх.
комо́нник 2
іменник чоловічого роду
рослина
Орфографічний словник української мови