компілятор

компіля́тор 1

іменник чоловічого роду, істота

той, хто пише твори на підставі чужих матеріалів без самостійного дослідження й опрацювання джерел

компіля́тор 2

іменник чоловічого роду

комп'ютерна програма, яка перевіряє синтаксичну коректність програмного коду, написаного алгоритмічною мовою

Значення в інших словниках

1. компілятор — -а, ч. 1》 Той, хто займається компіляцією; автор компіляції. 2》 спец. Програма компіляції; на відміну від інтерпретації при виконанні скомпільованої програми ні текст вихідної програми, ні компілятор участі не беруть.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. компілятор — КОМПІЛЯ́ТОР, а, ч. 1. Той, хто займається компіляцією; автор компіляції. І от з'являється якийсь індивідуум і починає мене з якоїсь нагоди лаяти. Він називає мене інтриганом, компілятором, неуком, а я сиджу собі й посміхаюся (Б.  Словник української мови у 20 томах
3. компілятор — Комп'ютерна програма, яка тлумачить текст програми, написаної мовою високого рівня, на еквівалентну послідовність команд внутрішньої мови комп'ютера.  Універсальний словник-енциклопедія
4. компілятор — Компіля́тор, -ра; -тори, -рів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. компілятор — КОМПІЛЯ́ТОР, а, ч. Той, хто займається компіляцією; автор компіляції. Якби він не знав Томаса.., він би сприймав його книгу як спробу спритного компілятора (Рибак, Час.., 1960, 485).  Словник української мови в 11 томах