Великий тлумачний словник сучасної мови

компілятор

компіля́тор

-а, ч.

1》 Той, хто займається компіляцією; автор компіляції.

2》 спец. Програма компіляції; на відміну від інтерпретації при виконанні скомпільованої програми ні текст вихідної програми, ні компілятор участі не беруть.

|| Системна програма, що здійснює трансляцію всієї вихідної програми у машинну. Діалоговий компілятор.

Гнучкий компілятор — компілятор, складений за модульним принципом, керований таблицями і запрограмований мовою високого рівня.

Інкрементний компілятор — компілятор, здатний транслювати фрагменти програм без повторної компіляції усієї програми.

Компілятор компіляторів — транслятор, що сприймає формальний опис мови програмування і генерує компілятор для цієї мови.

Кроковий компілятор — компілятор, який послідовно виконує незалежну компіляцію кожного окремого оператора (команди) початкової програми.

Резидентний компілятор — компілятор, що постійно знаходиться в оперативній пам'яті й повторно використовується багатьма задачами.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. компілятор — компіля́тор 1 іменник чоловічого роду, істота той, хто пише твори на підставі чужих матеріалів без самостійного дослідження й опрацювання джерел компіля́тор 2 іменник чоловічого роду комп'ютерна програма, яка перевіряє синтаксичну коректність програмного коду, написаного алгоритмічною мовою  Орфографічний словник української мови
  2. компілятор — КОМПІЛЯ́ТОР, а, ч. 1. Той, хто займається компіляцією; автор компіляції. І от з'являється якийсь індивідуум і починає мене з якоїсь нагоди лаяти. Він називає мене інтриганом, компілятором, неуком, а я сиджу собі й посміхаюся (Б.  Словник української мови у 20 томах
  3. компілятор — Комп'ютерна програма, яка тлумачить текст програми, написаної мовою високого рівня, на еквівалентну послідовність команд внутрішньої мови комп'ютера.  Універсальний словник-енциклопедія
  4. компілятор — Компіля́тор, -ра; -тори, -рів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. компілятор — КОМПІЛЯ́ТОР, а, ч. Той, хто займається компіляцією; автор компіляції. Якби він не знав Томаса.., він би сприймав його книгу як спробу спритного компілятора (Рибак, Час.., 1960, 485).  Словник української мови в 11 томах