конвоювати —
(від утечі) вартувати, стерегти, охороняти; (від нападу) супроводити, супроводжувати.
Словник синонімів Караванського
конвоювати —
-юю, -юєш, недок., перех. Супроводити кого-, що-небудь конвоєм.
Великий тлумачний словник сучасної мови
конвоювати —
КОНВОЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., кого, що. Супроводити кого-, що-небудь конвоєм. Свідки гусари розповідають, що конвоювали вони валку на півтораста возів (З. Тулуб); Порфирій Іванович намагався не відставати й ішов насуплений і невдоволений, що ..
Словник української мови у 20 томах
конвоювати —
I. ВАРТУВА́ТИ без додатка (бути на варті, здійснювати варту), ЧАТУВА́ТИ, КАРАУ́ЛИТИ розм.; КОНВОЮВА́ТИ (супроводжувати кого-, що-небудь конвоєм); ПІКЕТУВА́ТИ (перебуваючи в пікеті). Я стою на вокзальному пероні, вартую (П.
Словник синонімів української мови
конвоювати —
Конвоюва́ти, -вою́ю, -вою́єш
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
конвоювати —
КОНВОЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., перех. Супроводити кого-, що-небудь конвоєм. Свідки гусари розповідають, що конвоювали вони валку на півтораста возів (Тулуб, Людолови, II, 1957, 521); Конвоювало нас [заарештованих] ще менше поліцаїв, ніж учора (Збан.
Словник української мови в 11 томах